Українською  English version
Мапа сайту


Статистичні дані
 

Загальна кількість дітей в Україні

  • 1997 – 12,3 млн.
  • 1998 – 11,8 млн.
  • 2003 – 9,8  млн.  

Деякі факти… 

Починаючи з 1995 року, кількість соціальних та біологічних сиріт, які перебувають у дитячих будинках-інтернатах для дітей-сиріт збільшилося в 1,5 рази. А тих, що навчаються  у школах-інтернатах для дітей-сиріт в 1,4 рази. 

Кількість дітей-сиріт

Загальна кількість дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування в Україні становить 96 112 осіб у 2004 р.

Кількість дітей та підлітків, які перебували під опікою чи піклуванням

 
Количество детей-сирот и детей, лишенных родительской опеки, по месту пребывания на конец года, человек
 

Количество детей-сирот в приемных семьях и ДДСТ (на конец года)
 

 
 
 
Чинники, що негативно  впливають на формування особистості вихованця інтернатного закладу (за даними дослідження ЮНІСЕФ, 2001)

Емоційні (психотравмуючі) проблеми

 

  • Відсутність спілкування з біологічними батьками.
  • Деформація родинних зв'язків.
  • Дефіцит любові, ласки, уваги; замкнутість кола спілкування; регламентація проведення часу.
  • Жорстоке ставлення  персоналу, дітей у колективі; несформоване “Я”.
  • Підвищене почуття тривожності, відчуття ворожості соціуму; закомплексованість.
  • Відсутність диференційованого підходу до дітей з боку вихователів.
  • Відсутність свободи вибору.

Соціальні проблеми

  • Деформований соціальний особистий досвід.
  • Соціальна незахищеність після виходу із закладів опіки, відсутність матеріальної та моральної підтримки; надмірна опіка з боку вихователів.
  • Відсутність соціальних навичок власного життя.
  • Відсутність навичок щодо вирішення власних проблем з офіційними структурами.
  • Неспроможність  протидіяти негативному  сторонньому впливу.
  • Погана спадковість (через наркоманію, алкоголізм, психічні захворювання батьків), що випливає на стан здоров'я.

Економічно – територіальні проблеми

  •  Економічна депривація – у дітей немає власних заощаджень, відсутній досвід розпорядження грошима.
  • Відсутність особистого простору (власної кімнати, місця. Де можна було б усамітнитися).
  • Постійне перебування у вузькому  комунікаційному просторі.
  • Відсутність власних речей (крім одягу та предметів особистої гігієни).
ПОШУК НА САЙТI